Блог

Всі статті

Словник IT-фахівця. Які терміни потрібно знати, щоб розуміти колег по проєкту

Dictionary for IT specialist

У світі IT існує безліч спеціалізованої термінології та технічних термінів, які можуть бути незрозумілими для новачків у галузі. Це може призвести до непорозуміння та неефективної комунікації всередині команди. У цій статті ми розглянемо деякі ключові терміни, які потрібно знати IT-фахівцеві, щоб розуміти своїх колег по проєкту.

Agile (методологія розробки ПЗ) – це методологія розробки програмного забезпечення, яка передбачає гнучкий та ітеративний підхід до роботи. 

API (Application Programming Interface) – це набір протоколів та інструментів для розробки додатків та інтеграції різних сервісів та систем. API дозволяє програмістам взаємодіяти з додатком чи сервісом та отримувати доступ до його функціональності.

Backlog (Список завдань) – це список завдань, які потрібно виконати в рамках проєкту чи продукту. Він зазвичай містить короткі описи завдань та пріоритети, а також може включати додаткову інформацію, таку як терміни виконання, оцінки складності та залежності між завданнями.

Бедж (Badge) – графічний елемент, який відображається на сайті або в додатку і зазвичай служить для визначення певного статусу або досягнення. Наприклад, Бедж може відображатися поряд з ім’ям користувача і вказувати його рівень у грі або статус спільноти.

Бекенд (Backend) – частина програмного забезпечення, яка відповідає за обробку даних та логіку роботи програми. Це серверна частина програми, яка зазвичай запущена на віддаленому сервері та не доступна кінцевому користувачеві.

Верстка (Markup) – це процес створення структури та зовнішнього вигляду вебсторінки за допомогою мов розмітки, таких як HTML та CSS. Верстка включає розміщення тексту, зображень, відео та інших елементів на сторінці, а також визначення їх стилів і розташування на сторінці.

Віртуалізація (Virtualization) – технологія, яка дозволяє створювати віртуальні версії ресурсів, таких як комп’ютери, сервери, мережі та сховища даних. Використовується для ефективного управління ресурсами, збільшення безпеки, полегшення масштабування, для тестування та розгортання додатків та гнучкого управління різними додатками та сервісами.

Водоспадна модель (Waterfall model) – це класична методологія розробки програмного забезпечення, яка передбачає послідовне виконання певних етапів розробки: збір та аналіз вимог, проєктування, реалізація, тестування та підтримка.

Гіт (Git) – система контролю версій, яка дозволяє відстежувати зміни в коді та керувати ними. За допомогою Гіта розробники можуть працювати одночасно над одним проєктом, зберігати різні версії коду, перемикатися між ними та об’єднувати зміни.

Деплоймент (Deployment) – процес розгортання програми на сервері або у хмарній інфраструктурі. Містить встановлення та налаштування всіх необхідних компонентів, перевірку працездатності та запуск програми.

Дизайн-система (Design system) – це набір правил, компонентів та рекомендацій для створення дизайну та інтерфейсу продукту. Дизайн-системи спрощують процес розробки, дозволяють створювати узгоджений та послідовний дизайн, збільшують швидкість та ефективність роботи команди.

Інтерфейс користувача (User interface) – це сукупність елементів та механізмів, які дозволяють користувачеві взаємодіяти з програмним продуктом або пристроєм. Містить елементи керування, наприклад: кнопки, поля введення, списки, графічні елементи, іконки та інше.

Інтеграція (Integration) – процес поєднання кількох різних додатків чи сервісів у єдину систему. Це може включати обмін даними, синхронізацію та автоматизацію бізнес-процесів.

Код-рев’ю (Code review) – процес перевірки коду програми на відповідність стандартам якості, безпеки та ефективності. Він проводиться іншими членами команди розробки та може допомогти виявити помилки.

Контейнеризація (Containerization) – це технологія віртуалізації, яка дозволяє запускати та керувати додатками в ізольованих середовищах, які називаються контейнерами. Контейнери дозволяють упаковувати програми та їх залежності в один компонент, який можна запустити на будь-якій платформі, без необхідності встановлювати додаткове програмне забезпечення на хост-системі.

Кросплатформова розробка (Cross-platform development) – це процес створення програмного забезпечення, яке може працювати на різних операційних системах та/або пристроях без значних змін у коді.

Логування (Logging) – процес запису інформації про роботу програми у файли (логи) для аналізу та налагодження.

Методологія розробки (Development methodology) – це набір принципів, правил та практик, які використовуються при розробці програмного забезпечення для підвищення ефективності, якості та швидкості розробки.

Мікросервіси (Microservices) – це підхід до розробки програмного забезпечення, що передбачає створення невеликих, незалежних сервісів, що виконують конкретну функцію у додатку.

Навантажувальне тестування (Load testing) – це процес перевірки продуктивності системи або додатка під час роботи в умовах великого навантаження.

Хмарні технології (Cloud technologies) – це метод використання віддалених серверів для зберігання, управління та обробки даних та додатків замість використання локальних комп’ютерів та серверів.

ООП (Object-oriented programming) – це підхід до програмування, де програма організована у вигляді об’єктів, які взаємодіють один з одним, мають властивості та методи, що робить її більш гнучкою та масштабованою.

Налагодження (Debugging) – процес знаходження та виправлення помилок (багів) у програмному коді.

Патерни проєктування (Design patterns) – це готові шаблони, які допомагають розробникам вирішувати найпоширеніші завдання в процесі розробки програмного забезпечення.

Розгортання (Deployment) – процес встановлення та налаштування програми на сервері або іншому пристрої для запуску та використання.

Рефакторинг (Refactoring) – процес поліпшення структури вихідного коду, що не торкається його функціональності. Код стає більш читабельним, зрозумілим та зручним для підтримки.

Сервер (Server) – це комп’ютер, який надає певні послуги, програми або дані іншим комп’ютерам, які називають клієнтами.

Система контролю версій (Version control system) – це програмне забезпечення, яке використовується для відстеження змін у файловій системі проєкта, управління версіями та координації роботи над проєктом між кількома розробниками.

Скрам (Scrum) – це методика гнучкого управління проєктами, що допомагає командам структурувати роботу та керувати нею на основі набору цінностей, принципів та практик.

Стек технологій (Technology stack) – це набір технологій, на основі яких розробляється сайт або програма.

Фреймворк (Framework) – це набір інструментів, який спрощує розробку та підтримку складних та високонавантажених вебпроєктів.

Фронтенд (Frontend) – або «обличчя» системи, інструменти та компоненти, які дозволяють користувачеві взаємодіяти з сайтом.

Шаблони проєктування (Design templates) – це посібники з розв’язання проблем проєктування, що повторюються.

Звісно, ​​технічних термінів значно більше. Крім термінології існує ще сленг, який може спантеличити новачка в ІТ. Додай статтю до закладок браузера, щоб ми розуміли, що ця тема актуальна, і ділилися подібною інформацією частіше!